Готуємося до закладки плодового саду

Стратегія створення сучасного саду передбачає комплексне вирішення всіх питань культури плодових дерев, головними з яких є оптимізація розміщення з урахуванням вимог культури, сортів, підщеп щодо ґрунтово-кліматичних умов, використання стандартного сертифікованого оздоровленого садибного матеріалу, комплексу рекомендованих агротехнічних заходів, визначення мети створення насаджень де урожай і прибуток є найважливішими показниками економічної доцільності.

Доведено, що основою скороплідності саду є використання для садіння саджанців, уже потенційно готових до плодоношення. З найвагоміших технічних показників скороплідності саджанців є наявність крони(3-4 добре розвинених бічних розгалужень), які мають відходити від стволу під кутом  на висоті 60-70 см. від ґрунту. Діаметр штамба саджанця є другим важливим показником що визначає його продуктивність у саду і має бути щонайменше 13 мм. Особливо продуктивними у молодому саду є саджанці «Кніп-баум» - квітуче дерево, вирощені за спеціальною технологією. Садіння нестандартними саджанцями є збитковим.

Реалізація потенційної продуктивності плодових культур, зокрема яблунь, максимально проявляється за відповідності ґрунтово-кліматичних умов та технології вирощування, їх філогенетичному походженню й біологічним особливостям. Ґрунтоутворювальні породи й підґрунтя(150-200см.) є часто визначальним чинником їхньої придатності. За прийнятою класифікацією придатності ґрунтів під основну плодову культуру – яблуню, до найпридатніших віднесено ясно-сірі опідзолені, сірі опідзолені, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені; до придатних – чорноземи звичайні глибокі мало- та середньогумусні, дернові середньоопідзолисті супіщані.

Не придатні під сади ґрунти солонцюваті, солончакуваті, заболочені, оглеєні, глейові та глеюваті різновиди з чіткими ознаками оглеяння, а також за наявності понад 10-12% карбонатів кальцію() в межах кореневмісного шару(0-200 см.).

Ступінь використання поживних речовин заложить від  pH водної витяжки ґрунту. Краще коли цей показник є в межах 6-7. За залуженої реакції ґрунтового середовища зменшується рухомість азоту, розчинність та доступність фосфорних і калійних солей, сполук заліза, марганцю, бору, цинку. Придатність ґрунту визначається також його об’ємною(1,30-1,55г/) та рівнем аерації(15-18%). Рівень ґрунтових вод не повинен бути вищим 2-2,5 м. до поверхні ґрунту.

Передсадивна підготовка передбачає звільнення площі від личинок хрущів, які в останні роки стали досить шкодочинними, і багаторічних бур’янів, зокрема пирію, оскільки його наявність поблизу дерев є шкідливою для коренів вегетативно розмножуваних підщеп. Окрім того завданням передсадивної підготовки ґрунту є також поліпшення його водно-фізичних властивостей та поживного режиму.

Для звільнення площі від личинок хрущів запроваджують, як попередник, посіви культур, що відлякують цих шкідників(гірчицю або алкалоїдний люпин). Після прикочування зеленої маси перед заорюванням її обприскують піренексом (Pyrinex 480EC) з розрахунку 5-6 кг/га препарату на 1000 л. води.

Для боротьби з пирієм та іншими бур’янами, в період активного росту (травень), ділянку обприскують гербіцидом раундап з розрахунку 6-10 л/га на 1000 л. води. При необхідності таке обприскування повторюють до повного знищення бур’янів.

За рік до садіння (не пізніше серпня), проводять плантажну оранку на глибину 40-50 см., під яку вносять розрахункові дози фосфорних і калійних добрив за результатами лабораторного аналізу ґрунту, але максимальна кількість фосфорних добрив не повинна перевищувати 300 кг/га діючої речовини, калійних – 400 кг/га відповідно. До осені ґрунт обробляють за типом чорного пару, вирівнюючи його поверхню.

Строки садіння залежать від клімату регіону: в північних та центральних дерева висаджують рано на весні з початком польових робіт, у південних і західних(з більш м’яким кліматом) – і восени до замерзання ґрунту.

Вивезені для садіння саджанці тимчасово прикопують і поливають. Безпосередньо перед садінням кореневу систему саджанців занурюють у бовтанку з коров’яку і глини з додаванням препаратів для захисту коренів від пошкодження личинками хрущів – 1,5% промету або круізеру.

Дерева висаджують в ями розміром 60×60 см. Місце щеплення саджанців при садінні має бути на висоті 15 см. над рівнем ґрунту, а навколо кожного саджанця формується лунка для поливу. В перший місяць після садіння дерева поливають мінімум один раз на декаду. Бажане мульчування лунок перегноєм.

Не залежно від підщепи, обов’язковим є встановлення поряд з деревом(на відстані 10-12 см.) опорного кілка(не вище штамба), до якого підв’язують посаджене деревце, що забезпечує його стійкість від полягання підчас вітрів протягом 2-3 років до гарного укорінення і набуття стійкості саджанців.

При садінні сорти різних строків достигання розміщують окремими кварталами. Схеми розміщення і щільність насадження залежить від сили росту підщепи і сортів. При створенні інтенсивних садів яблуні на карликових підщепах(на півдні – М 9, на півночі і в інших регіонах – 62-396, Д 1071 та інші зимостійкі форми такої самої сили росту) використовують конструкції шириною міжрядь 4-4,5 м. і між деревами в ряду 1-1,25-1,5-2 м. На середньо рослій підщепі ММ 106 та напівкарликовій 54-118 застосовують міжеряддя  4,5-5 м. і в ряду між деревами 2-2,5-3 м.

20.03.2009 О.М. Гаврилюк В.М. Фільов, кандидати сільськогосподарських наук, Сумська дослідна станція садівництва ІС УААН


Warning: require_once(/home/zeleniyray/domains/zeleniy-ray.com/public_html/f111b54a4583110562c8f1c8f6830a46/sape.php) [function.require-once]: failed to open stream: Permission denied in /home/zeleniyray/domains/zeleniy-ray.com/public_html/style/footer.inc on line 73

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/home/zeleniyray/domains/zeleniy-ray.com/public_html/f111b54a4583110562c8f1c8f6830a46/sape.php' (include_path='.:/usr/local/share/smarty') in /home/zeleniyray/domains/zeleniy-ray.com/public_html/style/footer.inc on line 73